Лікування моксифлоксацином інфекційного загострення хронічного обструктивного захворювання легень з урахуванням особливостей мікробіоценозу харкотиння

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці


Резюме. В статті наводяться дані мікробіологічного дослідження харкотиння хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) в період інфекційного загострення та результати лікування антибактеріальним препаратом моксифлоксацин. З огляду на спектр та чутливість до антибіотиків виділених патогенних мікроорганізмів в період інфекційного загострення ХОЗЛ доцільним є застосування моксифлоксацину в лікуванні цієї категорії пацієнтів.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, моксифлоксацин.

 Вступ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) на сьогодні є одним з найбільш серйозних захворювань бронхо-легеневої системи, що характеризується прогресуючою незворотною бронхіальною обструкцією та наростаючою дихальною недостатністю (ДН) [8].

За прогнозами експертів ВООЗ до 2020 р. ХОЗЛ буде на ІІІ місці серед причин смертності та зумовить смерть ~ 4,5 млн людей [6].

Респіраторні інфекції є, за сучасними даними, однією з головних причин інфекційних загострень ХОЗЛ у 80% випадків всіх загострень, що, в свою чергу сприяє прогресуванню захворювання з наступним ремоделюванням бронхіального дерева, розвитку та підтримці персистуючого запалення [1,5]. На сьогодні зв’язок між вираженістю бронхіальної обструкції (БО) у хворих на ХОЗЛ та мікробною колонізацією слизових є чітко встановленим [2].

Домінуючими мікроорганізмами, за даними міжнародних консенсусів, в інфекційному загостренні ХОЗЛ є Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Pseudomonas aeruginosa і представники сімейства Enterobacteriaceae. З Steptococcus pneumoniae, Moraxella catharrhalis асоціюється 10–15% загострень. Pseudomonas aeruginosa викликає 7–10% загострень у хворих на ХОЗЛ III–IV стадії [10].

Частота загострень ХОЗЛ прямо пропорційно корелює з тривалістю життя хворих. Окрім відомих негативних впливів інфекційних агентів на сьогодні відомо, що H. influenzae активно стимулює секрецію муцину; S. pneumoniaе руйнує війчастий епітелій, викликає дискінезію вій, порушує санацію респіраторного тракту, погіршує мукоциліарний кліренс, що сприяє тривалій колонізації мікроорганізмами ДШ. M. catarrhalis руйнує базофіли, еозинофіли, тучні клітини, які виділяють гістамін, брадикінін – субстанції, що володіють потужним бронхоконстрикторним ефектом, поглиблюючи порушення функції зовнішнього дихання (ФЗД) [2,10].

Одним з основних завдань у лікуванні ХОЗЛ є зменшення частоти та вираженості загострень, насамперед, інфекційних [4,8].

Показання до призначення антибактеріальної терапії – загострення ХОЗЛ I типу; загострення ХОЗЛ II типу за наявності гнійного мокротиння; будь-яке загострення ХОЗЛ, що вимагає проведення неінвазивної або штучної вентиляції легень [3].

З’ясування ролі колонізуючої патогенної мікрофлори може бути патогенетично значущими у перебігу ХОЗЛ.

Метою нашого дослідження стало визначення характеру колонізуючої мікрофлори верхніх ДШ та її чутливості до антибіотиків у хворих на ХОЗЛ, мешканців Чернівецької області, в період інфекційного загострення захворювання в умовах лікування моксифлоксацином.