Aquila – новое средство для ускорения восстановления тканей глаза

Офтальмолог
Aquila – новое средство для ускорения восстановления тканей глаза
Кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Назва очних крапель, як кажуть самі розробники цього засобу, вибрана не випадково. У перекладі з латинської aquila означає «орел». Вважається, що цей птах має дуже гострий зір. Його очі додатково захищає прозора третя повіка, за умови функціонування якої підтримання необхідної вологості та чистоти очей здійснюються без порушення гостроти зору. Подібним чином діє засіб Aquila, утворюючи на поверхні рогівки рівномірну прозору слізну плівку, що тривалий час не змивається. Це актуально як для прискорення відновлення в офтальмології, так і при вимушеній зміні зорової поведінки, наприклад при зниженні частоти моргання, в разі роботи за комп’ютером.
Здатність препаратів гіалуронової кислоти посилювати дію інших лікарських засобів, знижуючи при цьому необхідну дозу введення у 2-3 рази та зменшуючи ризик токсичного впливу медичного препарату на тканини, є перспективним напрямом наукових досліджень у вітчизняній та світовій медичній науці.
Aquila є комбінованим засобом, складові якого підібрані за концентрацією та фізико-хімічними характеристиками залежно від сфери застосування (табл. 1).
Прискорення відновлення ушкоджених тканин слизової, усунення симптомів сухості та подразнення, захист і відновлення нормальної слизової кон’юнктиви, її зволоження відбуваються за рахунок впливу на основні патогенетичні механізми (табл. 2).
Таблиця 1
Характеристика комбінованого засобу Аквіла
Параметр Aquila R regeneration Aquila M moistening Aquila Gel
Концентрація натрію сукцинату 0,16% 0,16% 0,16%
Концентрація гіалуронової кислоти 0,1% 0,18% 0,8%
В’язкість низька помірна висока
Осмолярність (мосмоль) 290 (норма) 290 (норма) 150 (низька)
рН 7,3 7,3 7,3
Об’єм продукту в 1 контейнері 0,4 мл 0,4 мл 0,4 мл
Кількість контейнерів в упаковці 10 10 10
Консерванти не містить не містить не містить
Рівень стерильності стерильні стерильні стерильні
Первинна упаковка для одноразового використання для одноразового використання для одноразового використання
Сумісність з контактними лінзами сумісні з усіма типами контактних лінз сумісні з усіма типами контактних лінз сумісні з усіма типами контактних лінз
Пришвидшення відновлення ++++ ++++ ++++++
Усунення симптомів сухості і подразнення ++ ++++ ++++++
Спеціалізація ушкодження і дистрофія тканин ока синдром сухого ока легкого і середнього ступеня тяжкості; використання контактних лінз; несприятливі кліматичні та умови праці важка форма синдрому сухого ока
Режим дозування по 2 краплі 4-5 р/добу по 2 краплі 3-4 р/добу по 2 краплі 3 р/добу

 

Таблиця 2
Спектр дії засобу Aquila
Основні патогенетичні механізми Вплив
Гіпоксія Виражена антигіпоксична дія сукцинату обумовлена впливом на транспорт медіаторних амінокислот [2, 3]
Енергодефіцит Стимуляція метаболічних процесів: система окисления сукцинату оминає повільні стадії циклу Кребсу, що дозволяє суттєво прискорити процеси енергоутворення [4, 5]
Ацидоз Нормалізація рН сльози: сукцинат знижує концентрацію лактату, пірувату і цитрату в клітинах при ацидозі [6, 7]
Вільнорадикальне окислення ліпідів Антиоксидантна дія: сукцинат підсилює компенсаторну активацію аеробного гліколізу, знижує ступінь пригнічення окислювальних процесів [2, 8, 9]
Порушення стабільності слізної плівки Захист: гіалуронова кислота утворює на поверхні рогівки рівномірну слізну плівку, яка тривалий час не змивається при морганні і не викликає зниження гостроти зору [1]
Зволоження: гіалуронова кислота завдяки своїм фізичним властивостям утримує воду, перешкоджає випаровуванню рідини з поверхні ока [1]
Крім того, активні компоненти засобу Aquila беруть участь у таких процесах функціонування клітини, як проліферація, диференціювання і міграція. Зокрема доведено, що ці компоненти стимулюють міграцію епітеліальних клітин, сприяючи відновленню ушкоджень рогівки [10].
Засіб Aquila покращує регенерацію рогівки при:
  • ушкодженнях і дистрофії;
  • синдромі сухого ока [1].
Актуальність застосування засобу зумовлена також суттєвим зростанням актуальності проблеми синдрому сухого ока, яка, за даними різних авторів, пов’язана з особливостями життєдіяльності, порушеннями рекомендованого режиму зорового навантаження в умовах мегаполісів та з розвитком фармакотерапевтичних підходів до лікування офтальмологічної патології [11]. У 2012 р., за даними ARVO, синдром сухого ока за кількістю опублікованих результатів досліджень займав третє місце в структурі офтальмологічної захворюваності, поступаючись за частотою лише глаукомі та віковій макулярній дегенерації. За даними Reddy [12], поширеність цього синдрому в глобальному масштабі дорівнює 11-17%, при цьому якість життя пацієнтів із синдромом сухого ока середнього ступеня тяжкості зіставна з такою у хворих на стенокардію середнього ступеня тяжкості [13].
Синдром сухого ока найбільш поширений серед осіб молодого працездатного віку (20-45 років) з надмірним випаровуванням сльози (т. зв. офісний синдром, користування контактними лінзами, рефракційна хірургія в анамнезі, транзиторні порушення сльозоутворення після перенесених інфекційно-запальних процесів тощо) [14, 15]. У групі пацієнтів віком ≥55 років поява цього синдрому зумовлена порушенням сльозопродукції внаслідок ендокринних вікових змін, яке в розвиненій стадії класифікується як синдром Шегрена [16].
Етіологічними факторами синдрому сухого ока науковці вважають:
  • наслідки хірургічної корекції зору;
  • тривале користування контактними лінзами;
  • вплив негативних факторів зовнішнього середовища;
  • перенесені запальні захворювання очей;
  • первинний і вторинний синдром Шегрена: сухий кератокон’юнктивіт при первинному синдромі поєднується з порушенням функції слинних залоз, при вторинному – з різними системними захворюваннями;
  • деструкцію тканин слізної залози пухлинами або в результаті хронічного запалення (псевдотумор та ін.);
  • дисфункцію мейбомієвих залоз, що зумовлює порушення стабільності слізної плівки;
  • вроджену або набуту відсутність слізної залози;
  • блокаду вивідних канальців слізних залоз унаслідок рубцевих змін кон’юнктиви;
  • неповне змикання повік або надмірне відкриття очної щілини внаслідок рубцевого або паралітичного ураження різної етіології, буфтальм;
  • порушення іннервації слізної залози при ураженнях лицьового нерва, розсіяному склерозі;
  • тривале застосування деяких фармакологічних препаратів, таких як альфа- та бета-адреноблокатори, антидепресанти, адреноміметики, оральні контрацептиви, деякі о чні краплі (тимол, дикаїн, атропін, гоматропін, скополамін.
Додатковим важливим фактором розвитку синдрому сухого ока, що наразі вивчається, є тривале використання антибактеріальних і протизапальних офтальмологічних крапель після оперативного втручання. Токсичний вплив консервантів, які входять до складу переважної більшості очних крапель, призводить до руйнування ліпідного компоненту сльози, прискорюючи тим самим випаровування перикорнеальної плівки, що суб’єктивно сприймається пацієнтом як непереносимість вітру, диму, кондиційованого повітря, погіршення зорової працездатності в кінці робочого дня, поява світлобоязні, коливань гостроти зору, відчуття сухості в оці.
Така поліетіологічність синдрому сухого ока визначає відповідність підходів до його лікування, які ґрунтуються на можливій корекції факторів, що призводять до дисфункції і дестабілізації слізної плівки, з відновленням її фізіологічного природного стану.
 

Выводы:

Унікальні фізико-хімічні властивості засобу Aquila зумовлюють доцільність його ефективного застосування при різних офтальмологічних патологіях (ушкодженнях, дистрофії, синдромі сухого ока).

.

Литература:

  1. Инструкция о медицинском применении изделия «Капли глазные увлажняющие на основе гиалуроновой кислоты Aquila (Аквила)».
  2. Коркушко О.В. Передчасне старіння: фактори ризику, діагностика, засоби попередження, метаболічна терапія [Текст] / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, Ю.Т. Ярошенко. – Бібліотечка практикуючого лікаря. – Київ: Тов. ДСГ Лтд, 2003. – 52 с.
  3. Коваль И.В. Современные подходы к фармакологической коррекции гипоксических состояний [Текст] / И.В. Коваль [та ін.] // Спортивна медицина. – 2008. – 1. – С. 36-40.
  4. Васильев С.Ц. Эффективность применения янтарной кислоты в комплексном лечении детей с митохондриальными энцефаломиопатиями и с другими заболеваниями с митохондриальной дисфункцией // Автореф. к.м.н. – М., 2002. – С. 29.
  5. Иваницкий Ю.Ю., А.И. Головко, Г.А. Сафронов. Янтарная кислота в системе средств метаболической коррекции функционального состояния и резистентности организма. – СПб.: Лань, 1998. – 82 с.
  6. Холмухамедов Э.Л. Роль митохондрий в обеспечении нормальной жизнедеятельности и выживания клеток млекопитающих / Автореф. дисс. д-ра мед. наук. – 2008. – 35 с.
  7. Долженко А.В. Синтез, противомикробная и противовоспалительная активность 4-антипириламидов некоторых дикарбоновых кислот / А.В. Долженко, Н.В. Колотова, В.О. Козьминых, В.П. Котегов // Хим.-фармацевт. журн. 2003. – Т. 37, 3. – С. 42-44.
  8. Котляров А.А., Смирнов Л.Д. Влияние оксиметилэтилпиридина суцината на электрофизиологические и гемодинамические параметры сердца при торакотомии и при острой ишемии миокарда в эксперименте [Текст] / А.А. Котляров, Л.Д. Смирнов // Эксперим. и клин. фармакология. – 2004, № 3. – С. 14-17.
  9. Фролькис В.В. Экспериментальные пути продления жизни [Текст] / В.В. Фролькис, X.К. Мурадян. – Л.: Наука, 1988. – 248 с.
  10. Sodium hyaluronate (hyaluronic acid) promotes migration of human corneal epithelial cells in vitro / J.A. Gomes, R. Amankwah, A. Powell-Richards et al. // Br. J. Ophthalmol. – 2004. – Vol. 88. – P. 821-825.
  11. Слезозаместительная терапия в профилактике и лечении синдрома сухого глаза после катарактальной хирургии / В.Н. Трубилин, Т.А. Седнева, С.Г. Капкова // Офтальмология. – 2010. – Т. 7. – № 4. – С. 55-60.
  12. Reddy P. et al. // Cornea. – 2004. – Vol. 23 (8). – P. 751_761.
  13. Brown M.M. // Arch. Ophthalmol. – 2009. – Vol. 127 (2). – P. 146_152.
  14. Sindt C.W. A new dry eye therapy? Could hyaluronic acid be instrumental in the treatment of dry eye? / C.W. Sindt // Rev Cornea Contact Lenses. –2009. – Vol. 1. – P. 12.
  15. Szczotka-Flynn L.B. Chemical properties of contact lens rewetter / L.B. Szczotka-Flynn // CL Spectrum. – 2006. – Vol. 21.
  16. Report of the International Dry Eye workshop (DEWS) // Ocul. Surf. – 2007. – Vol. 5 (2). – P. 61-204.
17 декабря, 2015

Узнайте больше

Кардиолог

Инфузионная терапия в клинике внутренних болезней

В статье проводится анализ современного состояния проблемы инфузионной терапии и делается вывод, что, инфузионная терапия применяется как в интенсивной терапии так и во многих других областях медицинской науки.