Использование отечественного антисептического раствора для профилактики и лечения повреждений и воспалительных процессов кожи

Трансфузиолог, Невропатолог, Фтизиатр, Нейрохирург, Семейный врач, Нефролог, Акушер-гинеколог, Онколог, Анестезиолог и медицина неотложных состояний, Ортопед-травматолог, Гастроэнтеролог, Педиатр, Дермато-венеролог, Пульмонолог, Эндокринолог, Уролог, Инфекционист, Терапевт, Кардиолог, Хирург, Комбустиолог
Использование отечественного антисептического раствора для профилактики и лечения повреждений и воспалительных процессов кожи

Цель. Исследовать аллергические и раздражающие симптомы, а также наличие боли при использовании декаметоксина при воздействии на рану и кожу.

Материалы и методы. Было обследовано 75 детей. У 23 (30, 66%) из них имели место поверхностные повреждения кожи, у 52 (69,34%) — имели место гнойно-воспалительные поражения кожи и подкожной клетчатки.

Результаты исследования. Больные разделены на две группы. В I группу включено 23 (30,66%) пациента с поверхностными (инфицированными) повреждениями кожи — амбулаторные больные. Во II группу включены 52 (69,34%) больных, лечившихся стационарно.

Раневой процесс у всех больных характеризовался отсутствием отека или покраснения, отсутствовала также аллергическая реакция на составляющие раствора.

Исследованиями по шкале Wong-Baker интенсивности боли по и десяти бальной шкале установлено, что 63 (90,0%) больных старшего возраста не имели жалоб при промывания раны. 5 (7,14%) пациентов в возрасте до 5 лет и 2 пациента (2,86%) 8 лет отмечали чувство страха перед процедурой.

Выводы. Исследованиями не установлено побочного действия как со стороны раны, раневого канала и окружающей кожи, отсутствовала также общая аллергия на декаметоксин. Использование раствора является безболезненным на всех этапах проведения лечения.

Ключевые слова: поверхностное повреждение кожи, шкала интенсивности боли, гнойно-воспалительное заболевание кожи и подкожной клетчатки, раствор декаметоксина.

Авторы:

Рыбальченко В. Ф. 1,2, , Талько М. А. 3 , Борис Р. Н. 2 , Кравченко В. В. 3 , Лишевська И. В. 3 , Науменко Н. В. 3
1 Национальный университет здравоохранения Украины им. П. Л. Шупика
2 «ЧВУЗ» Киевский медицинский університет
3 КНП «Киевская городская детская клиническая больница №1».

 

Литература:

  1. Гельфанд Б. Р. Хирургические инфекции кожи и мягких тканей: Рос. нац. рекомендации.- 2-ое переработ. и доп. издание. – М.: Рос. об-во хирургов, 2015. — 109 с.
  2. Гончар О.О., Назарчук О. А., Палій Д. В., Коваленко І. В., Яцула О. В. Вивчення антимікробних властивостей лікарських антисептичних препаратів, що містять Декаметоксин®. Український біофармацевтичний журнал, № 1 (42) 2016. С. 74 – 77.
  3. Декаметоксин, порошок (субстанція). Державний реєстр лікарських засобів МОЗ України. Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/12128/01/01. Наказ МОЗ України від 13.04.2012 № 264.
  4. Земляной А. Б., Юсупов И. А., Кисляков В. А. Состояние цитокиновой системы при гнойно-некротических и рецидивирующих гнойно-некротических осложнениях синдрома диабетической стопы и возможности иммуномодуляции. Трудный пациент. 2011; 10: 36-43.
  5. Ковальчук В. П., Палій В. Г., Грабік І. М. Характеристика профілактичної і лікувальної ефективності нового вітчизняного антисептичного препарату Горостен. Нова медицина: журнал для лікарів та медичної громадськості. — 2006. N 1, c.72 -75
  6. Кондратюк В.М., Трофіменко Ю.Ю., Кондратюк О.П., Патик В.В., Гарчук П.П., Гончаров О.Л., Корсун А.В., Кобзіна Л.В., Олійник В.М., Педоренко Л.В., Подолян Т.М. Антисептичні розчини на основі декаметоксину в порівнянні з повідонйодом для профілактичної обробки шкіри при догляді за венозними катетерами. Український хіміотерапевтичний журнал 2012 № 3 (27), с. 56 – 59.
  7. Рибальченко В.Ф., Степанова Н.В., Науменко Н.В., Коваленко Б.В., Кравченко В.В., Лишевська І.В., Радзіховський О.В. Мікробіологічна характеристика збудників пневмонії у новонароджених дітей та їх чутливість до антибактеріальних препаратів. Збірник наукових праць За матеріалами науково-практичної конференції «Інноваційні технології в хірургії та анестезіології і інтенсивній терапії дитячого віку». 18-19 жовтня 2019 року. м.Київ. с. 71-73.
  8. Рибальченко В.Ф., Н.В. Степанова, Н.В. Науменко, Б.В. Коваленко, В.В. Кравченко, І.В. Лишевська, О.В Радзіховський. Мікробіологічна характеристика збудників пневмонії у новонароджених дітей та їх чутливість до антибактеріальних препаратів. // Хірургія дитячого віку № 3 (60) / 2018 с. 115-116.
  9. Светухин А.М., Цветков В.О., Земляной А.Б., Молчанов В.В. Нерешенные проблемы диагностики и лечения тяжелой анаэробной инфекции мягких тканей. В кн.
  10. «Неотложная медицина в мегаполисе. Материалы второго международного форума. Москва, 20-21 апреля 2006» С. 130-131.
  11. Фаустова M. O. Етіологічна структура, біологічні властивості домінуючих збудників периімплантатного мукозиту / M. O. Фаустова, О. А. Назарчук, M. M. Ананьєва // Запорожский медицинский журнал. — 2017. — Т. 19, № 5 (104). — С. 652—657.
  12. Фаустова М.О. Вплив сучасних антисептичних засобів на формування біоплівок грамнегативними збудниками інфекційно-запальних імплантаційних ускладнень / М.О. Фаустова, О.А. Назарчук // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад.: науковопрактичний журнал. — 2018. — Т. 18, № 1 (61). — С. 200-204.
  13. Шляпников С.А. Хирургические инфекции мягких тканей – старая проблема в новом свете. Инфекции в хирургии. 2003; 1 (1): 14-21.
  14. DiNubile M.J., Lipsky B.A. Complicated infections of skin and skin structure infections: When infection is more than skin deep. J Antimicrob Chemother. 2004; 53: 37-50.
  15. Drusano G.L. Early endpoints for acute bacterial skin and skin structure infections. Antimicrob Agents Chemotherapy. 2012; 56(5): 2221-2222.
  16. Edelberg J., Berger A., Weber D.J. et al. Clinical and economic consequences of failure of initial antibiotic therapy for hospitalized patients with complicated skin and skin structure infections. Infect Control Hosp Epidemiol. 2008; 29: 160-169.
  17. Edelberg J., Taneja C., Zervos M. et al Trends in US hospital admissions for skin and soft tissue infections. Emerg Infect Dis. 2009; 14: 1516-1518.
  18. Kozlov R.S., Krechikova O.I., Ivanchik N.V. et al. Etiology of Nosocomial Bacterial Infections in Russia. Rosnet Study Group. Proceedings of the 48th Interscience Conference on Antimicrobial Agents and Chemotherapy; 2008 Oct 25-28; Washington, DC, USA; p. 572, abst. K-4108.
  19. Leaper D., JMcBrain A., Kramer A.et al Healthcare associated infection: novel strategies and antimicrobial implants to prevent surgical site infections. Review Ann R Coll Surg Engl. 2010; 92.
  20. Leaper D., Noy B. Surgical site infection — a European perspective of incidence and economic burden. Int Wound J. 2004; 1: 247-273.
  21. Marwick C., Broomhall J., McCowan C. et al. Severity assessment of skin and soft tissue infections: cohort study of management and outcomes for hospitalized patients. J Antimicrob Chemother. 2011; 66: 387-397.
  22. Pulgar S., Mehra M., Quintana A. et al. The epidemiology of hospitalized cases of skin and soft tissue infection in Europe. 18th European Congress of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. Barcelona, Spain, 2008. Abstr. P821.
  23. Zervos M.J., Freeman K., Vo L. et al. Epidemiology and outcomes of complicated skin and sift tissue infections in hospitalized patients. J Clin Microbiol. 2012; 50: 238-245.