Обґрунтування переваг комбінованої загальної анестезії з штучною вентиляцією легень в поєднанні з нейроаксільними блокадами при лапароскопічних гістеректоміях

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького


Резюме.
Проведений аналіз 585 об’ємних, тривалих та травматичних лапароскопічних оперативних втручань у гінекології. Доведено, що можливість проведення збалансованої анестезії з невисокими дозами загальних анестетиків сприяє меншому пригніченню життєво-важливих функцій організму, забезпечує інтраопераційну стабільність гемодинамічних показників і раннє відновлення психічних та моторних функцій в післяопераційному періоді на фоні триваючої та контрольованої дії нейроаксіальної блокади.

Ключові слова: лапароскопічна гістеректомія, багатокомпонентна збалансована анестезія, епідуральна анестезія.

ВСТУП

Останніми роками впровадження нових технологій істотно змінило рівень надання хірургічної допомоги гінекологічним хворим. Левову частку займають лапароскопічні операційні втручання на яєчниках та маткових трубах із приводу неплідності, полікистозу, ендометріозу та інших гінекологічних захворювань. З кожним роком відмічається значне зростання кількості лапароскопічних операційних втручань із приводу міоми матки, що займає 20– 30 % у структурі всієї гінекологічної патології. При цьому гістеректомія здійснюється у 76,8 % випадків. Лапароскопічна гістеректомія (ЛГ) — це мінімально інвазивний підхід до лікування міоми матки і менорагії з низькою часткою до- і післяопераційних ускладнень, коротким терміном реабілітації. Особливе значення ЛГ полягає в можливості її застосування в жінок, які не народжували, а також у пацієнток, які мали хірургічні абдомінальні втручання в анамнезі.

Але будь-які інноваційні оперативні технології повинні йти в ногу з не менш сучасними вдосконаленими ефективними та безпечними методиками анестезіологічного забезпечення. У цілому загальні принципи вибору анестезії для лапароскопічних втручань аналогічні таким, як і при операціях із традиційним доступом. При цьому до особливостей лапароскопічних операцій у гінекології відносять введення вуглекислого газу в черевну порожнину під підвищеним тиском і використання положення Тренделенбурга. До негативних ефектів карбоксиперитонеуму належить ризик розвитку гемодинамічних змін, зумовлених зниженням до 30% венозного притоку по нижній порожнистій вені й подальшим зниженням серцевого викиду. Подальше збільшення до 50 % загального периферичного судинного опору підвищує значення як діастолічного, так і систолічного артеріального тиску (АТ). Внутрішньочеревна гіпертензія редукує кровотік в усіх органах черевної порожнини та заочеревинного простору. Вуглекислий газ, введений в черевну порожнину, створює рівномірний тиск в усіх напрямках, викликаючи компресію органів черевної і грудної порожнини, а також безпосередньо впливає на парієтальну й вісцеральну очеревину. Крім того, тривале перебування пацієнтки в положенні Тренделенбурга може супроводжуватися небажаними постуральними реакціями дихання та кровообігу.

Вибір оптимального метода анестезіологічного забезпечення операційного втручання відповідно до оцінки передопераційного стану пацієнта та ризику анестезії, терміновості та об’єму операції, управління та контроль за життєво важливими функціями організму, забезпечення комфортних умов для пацієнта та роботи хірургів — цими складовими визначається професіоналізм анестезіолога. Але, враховуючи особливості виконання лапароскопічних операцій, необхідність адекватного периопераційного знеболювання, респіраторної й гемодинамічної стабільності, достатньої м’язової релаксації при проведенні ендовідеохірургічних втручань у гінекологічній практиці, вирішення проблеми безпечної для хворого анестезії можливе за допомогою використання збалансованої багатокомпонентної анестезії.

Мета: оцінити ефективність та безпечність комбінованої загальної анестезії зі штучною вентиляцією легенів у поєднанні з нейроаксіальними блокадами при проведенні тотальної лапароскопічної гістеректомії та вагінальної гістеректомії з лапароскопічною асистенцією на підставі вивчення стану гемодинамічного профілю на фоні лапароскопічних операцій у гінекологічних хворих.