Роль Реосорбілакту в лікуванні гіпоксії паренхіми нирок при пієлонефриті у дітей раннього віку

Нефролог, Педіатр

Державна Установа «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра дитячої хірургії
Комунальний заклад «Обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», м. Львів


Резюме. У роботі викладені результати дослідження впливу Реосорбілакту® на показники, що відображають наявність тканинної гіпоксії паренхіми нирок у дітей раннього віку, хворих на гострий пієлонефрит. Виявлено позитивний вплив Реосорбілакту®, який виразився у зменшенні ступеня тканинної гіпоксії за рахунок покращення мікроциркуляції у паренхіми нирок в гострому періоді запального процесу нирок.

Ключові слова: гострий пієлонефрит, гіпоксія паренхіми нирок, діти раннього віку, Реосорбілакт®.

Мікробно-запальні захворювання органів сечовидільної системи у дітей раннього віку залишаються однією з найбільш актуальних медичних та соціальних проблем. Останні епідеміологічні дослідження вказують, що частота захворювань ОСС коливається між 0,4 до 5,4%, причому у новонароджених вона вище і складає 11,0% від усієї патології цього віку [1]. За останнє десятиріччя відмічено двократне зрос­тання частоти патології органів сечовидільної системи (ОСС) у дитячій популяції [2, 3], її середньорічний приріст за даними А. В. Лук’янова [4] складає 6,1%, що робить проблему лікування пієлонефриту у дітей надзвичайно актуальною.

Відомо, що пієлонефрит – це неспецифічне інфекційно-запальне захворювання нирок з переважним ураженням інтерстиційної тканини, ниркової миски і чашечок, а гострий пієлонефрит – це активна стадія захворювання [5]. В активній стадії лікування пієлонефриту включається окрім режиму, дієти, етіотропних та симптоматичних засобів ще і патогенетична терапія, перед усім – це проведення детоксикації. При відмові від перорального прийому рідини, ознаках дегідратації, значному інтоксикаційному синдромі проводиться інфузійна терапія. Інфузійна терапія при пієлонефриті призначається з метою дезінтоксикації та покращення реологічних властивостей крові при наявності ускладненого або важкого перебігу мікробно-запального процесу [6].

Патогенетичні механізми запального процесу в нирках дещо відрізняються залежно від причин його розвитку, але загальним для них є збільшення внутрішньомискового тиску, що призводить до порушень внутрішньониркової гемодинаміки та місцевого гомеостазу [7]. Враховуючи різні клінічні варіанти порушень уродинаміки, можна змоделювати патогенез пієлонефриту: підвищення внутрішньомискового тиску — порушення внутрішньониркової гемодинаміки і зниження ефективного ниркового плазмотоку — порушення структури функціонуючої паренхіми — інфікування паренхіми нирки лімфогенним, гематогенним чи урогенним шляхом [7].

На даний час показано, що основними патогенетичними механізмами розвитку захворювання нирок у дітей раннього віку є гіпоксія та інфекція [8]. Висока ймовірність дебюту нефропатій у новонароджених та дітей раннього віку визначається наявністю в них ознак морфофункціональної незрілості нирок, дисфункції імуногенезу, дисбактеріозу, своєрідністю перебігу перінатального періоду, впливом генетичних факторів, неадекватною терапією соматичних захворювань. Отже, у сучасній уяві про патогенез пієлонефриту провідне місце відводиться тканинній та клітинній гіпоксії, яка викликана як гемодинамічними порушеннями за ниркової дисплазії, так і порушеннями тканинного дихання [9, 10]. Тому профілактика гіпоксемічного стресу представляється однією з найважливіших умов позитивного відновлення функціонального стану нирок при пієлонефриті [11]. Враховуючи вищевказане, патогенетична терапія при пієлонефриті у дітей раннього віку має бути спрямована на дезінтоксикацію та покращення процесів тканинного дихання у паренхімі нирок. Таким засобом патогенетичної терапії у дітей може бути препарат Реосорбілакт®, що виробляється вітчизняною фармацевтичною промисловістю (ООО «ЮРІЯ-ФАРМ», Київ, Україна). Реосорбілакт® – комплексний інфузійний розчин, основу якого складають фармакологічно активні речовини – сорбітол і натрію лактат в ізотонічній концентрації, а також електроліти Na+, Са2+, К+, Мg2+ та СІ, які забезпечують реологічну, антигіпоксантну, дезінтоксикаційну та залужнюючу дію [12]. Сорбітол стимулює окислення жирних кислот некетогенним шляхом метаболізму і сприяє легкому засвоєнню кетонових тіл у циклі Кребса, що підтверджує своєрідність сорбіту як енергетичного субстрату [13], а також частково метаболізуючись до фруктозьі, сприяє нормалізації вуглеводного та енергетичного обміну [14]. В ізотонічній концентрації сор­бітол має дезагрегантну дію і, таким чином, покращує мікроциркуляцію і перфузію тканин [13, 15].

Інший компонент Реосорбілакту® – натрію лактат – підвищує резервну і титровану лужність крові, і таким чином, корегує метаболічний ацидоз, який є одним із найбільш частих ускладнень при інфекційній патології у дітей. Натрію лактат також позитивно впливає на серцеву діяльність, а також на регенерацію і дихальну функцію крові, стимулює функції ретикулоендотеліальної системи, виявляє дезінтоксикаційну дію, сприяє підвищенню діурезу, покращуючи функцію нирок. Наявність у Реосорбілакті® цих двох компонентів, які мають здатність потенціювати дезінтоксикаційні властивості один одного, а також корегувати кислотно-основний стан та покращувати гемодинаміку, що має виражений антигіпоксантний ефект, ставить препарат в один ряд з відомими найпотужнішими препаратами дезінтоксикаційної антигіпоксичної дії [12]. Отже, внутрішньовенне введення терапевтичних доз Реосорбілакту® (8-10 мл/кг/добу) сприяє зменшенню набряку в тканинах, покращенню мікроциркуляції, зниженню рівня гематокриту, збільшенню об’єму циркулюючої крові за рахунок осмотичного ефекту, стимулює окислення жирних кислот некетогенним шляхом метаболізму і покращує засвоєння кетонових тіл у циклі Кребса, що визначає особливість Реосорбілакту® як засобу дезінтоксикаційної та метаболічної терапії. Таким чином, можна зробити висновок, що Реосорбілакт® володіє рядом властивостей, цінних для дітей раннього віку, хворих на пієлонефрит середнього та тяжкого ступеня важкості, особливо у пацієнтів з важким інтоксикаційним синдромом з розвитком метаболічного кетоацидозу.

Використання Реосорбілакту® рекомендовано Наказами МОЗ України № 436 від 31.08.2004 та № 365 від 20.07.2005 [16] в якості стандарта лікування дітей з гломерулонефритом та при хронічному захворю­ванні нирок. Ми же поставили за мету встановити ефективність Реосорбілакту® в лікуванні дітей раннього віку з гострим пієлонефритом, зокрема здатність Реосорбілакту® зменшувати ступінь тканинної гіпоксії паренхіми нирок, яка супроводжує мікробно-запальний процес [17]. До показників, що відображають наявність тканинної гіпоксії ниркової паренхіми відносяться тести на антикристалоутворюючу здатність сечі (АКЗС) та добову екскрецію солей з сечею. При зниженні АКЗС можна говорити про зниження утворення АТФ у клітинах ниркового епітелію, тобто наявність тканинної гіпоксії паренхіми нирок, а при всіх випадках порушення аеробних окислювальних процесів, при тканинній кисневій недостатності паренхіми нирок з сечею в надлишку виділяються оксалати та знижується екскреція фосфатів [18, 19].

МЕТА РОБОТИ

Вивчити ефективність застосування Реосорбілакту® для зменшення тканинної гіпоксії паренхіми нирок в лікуванні гострого пієлонефриту у дітей раннього віку.

Дізнайтесь більше

Анестезіолог та медицина невідкладних станів

Постковідний синдром: патогенез та основні напрями реабілітації

Анестезіолог та медицина невідкладних станів

Латрен® – поєднання відомих препаратів з новими можливостями

Одним із наслідків надзвичайно широкого використання інфузійної терапії є швидке зростання асортименту засобів для її здійснення – інфузійних розчинів.