ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПАРААМІНОСАЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ

ДЗ «Луганський державний медичний університет»
ДЗ «Луганський обласний протитуберкульозний диспансер»


Резюме. Метою роботи було порівняти ефективність та безпеку лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз при різних шляхах введення протитуберкульозного препарату ІІ ряду — парааміносаліцилової кислоти (ПАС). Хворі були розподілені на 2 групи: 1-шу групу склали 46 пацієнтів, яким призначили ПАС рег оs у гранулах, у 2-гу групу увійшли 28 пацієнтів, які ПАС приймали внутрішньовенно крапельно. Частота припинення бактеріовиділення була практично однаковою в обох групах хворих і підтверджена результатами методу бактеріоскопії (у 94,1 % хворих 1-ї групи та у 82,2 % — 2-ї) та бактеріологічних досліджень (у 82,3 та 76,9 % хворих, відповідно). Загоєння порожнин розпаду практично в 2 рази рідше реєстрували у хворих 2-ї групи (у 30,7 % пацієнтів проти 52,9 % — 1-ї групи) можливо за рахунок появи флебіту не тільки у місці введення але і у паренхіматозних тканинах, у тому числі і легенях.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз легень, парааміносаліцилова кислота, лікування.

За даними літератури поширеність хіміорезистентного туберкульозу в усьому світі набула некерованого характеру, а в деяких країнах навіть розглядається як загроза національній безпеці. У зв’язку з такою ситуацією боротьба з цим негативним явищем стала глобальною, про що свідчить як поява численних керівних та рекомендаційних видань, так й публікації окремих дослідників [1–8]. За даними ВООЗ, Україна посідає друге місце, після Російської Федерації, серед країн Європейського регіону щодо захворюваності на туберкульоз. В Україні мультирезистентний туберкульоз мають 16 % хворих, яким вперше встановили діагноз, та 44 % серед хворих з рецидивом недуги [9]. Лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз представляє великі труднощі і відрізняється від лікування хворих, які виділяють мікобактерії туберкульозу (МБТ) чутливі до протитуберкульозних препаратів, за режимами хіміотерапії, препаратами, які до них включені та частотою побічних ефектів [10]. Необхідність довгострокової терапії цих хворих примушує фтизіатрів до пошуку нових протитуберкульозних препаратів або створенню нових схем лікування із використовуванням наявних лікарських засобів.

Метою дослідження — порівняти ефективність та безпеку лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз при різних шляхах введення протитуберкульозного препарату ІІ ряду — парааміносаліцилової кислоти (ПАС).