Нові можливості інфузійної терапії діабетичного кетоацидозу

Анестезіолог та медицина невідкладних станів, Ендокринолог, Кардіолог, Невропатолог, Нефролог, Онколог, Терапевт, Хірург

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ


Резюме. В статті аналізуються механізми розвитку та клінічні прояви діабетичного кетоацидозу, представлено програму інфузійної терапії. Обговорюються перспективи застосування нових інфузійних засобів на основі ксилітолу в лікуванні цього стану.

Ключові слова: кетоацидоз, інфузійна терапія, ксилітол.

Діабетичний кетоацидоз (ДКА) — стан вираженої декомпенсації цукрового діабету (ЦД), обумовлений абсолютним дефіцитом інсуліну, підвищенням рівня контрінсулярних гормонів, різким зниженням утилізації глюкози тканинами, активацією ліполізу та кетогенезу.

Клінічні прояви діабетичного кетоацидозу вперше описав Дрешфельд у 1886 р. У ті часи і аж до початку застосування інсуліну в 1922 р. смертність від цього ускладнення наближалась до 100 %. Широке впровадження в практику інсулінотерапії знизило смертність до 30 %, а з удосконаленням методів лікування, зокрема інфузійної терапії, відбулось подальше її зниження. Сьогодні рівень летальності пацієнтів з ДКА залишається все ще високим (близько 5 % в спеціалізованих центрах), а пацієнтів з гіперосмолярними станами (ГОС) ще вищим — близько 20 % [9]. Прогноз перебігу захворювання значно погіршується з віком, при коматозних станах пацієнтів та при гіпотензії.

Висновки:

1. В комплексі адекватної, патогенетично обґрунтованої інфузійної терапії діабетичного кетоацидозу важливе місце посідає застосування розчинів антикетогенної дії, створених на основі ксилітолу.
 2. У пацієнтів з декомпенсацією цукрового діабету (ДКА) застосування Ксилату та Глюксилу дозволяє розірвати «замкнене коло» взаємного обтяження та позитивно впливати на різні ланки патологічного процесу — від усунення дегідратації до корекції метаболічного ацидозу та порушень електролітного обміну.

12 Травня, 2016

Дізнайтесь більше