Лікуванні загострень бронхообструктивних захворювань з використанням інноваційного інгібітору фосфодіестеразу

Резюме.
Незважаючи на різноманіття засобів, лікування пацієнтів з БОС є дуже складним завданням, адже бронхолітики (навіть у комбінації з інгаляційними глюкокортикоїдами – ІГК) досить часто виявляються мало- або недостатньо ефективними на госпітальному етапі. У чому ж полягає причина такого явища? Сьогодні вже відомо, що частий прийом β2 -адреноміметиків на догоспітальному етапі – це основна причина десенситизації рецепторів та, як наслідок, недостатньої ефективності КДБА – першої лінії терапії. Окрім того, бронхолітики, що використовуються для усунення загострення БА чи ХОЗЛ, як правило, здатні контролювати бронхоспазм, але не процес запалення. А, як відомо, саме запалення є головним зворотним механізмом виникнення БОС. Отже, на госпітальному етапі задля швидкої ліквідації БОС треба використовувати комплексний підхід з урахуванням терапії, проведеної на догоспітальному етапі, що буде здатна забезпечити усунення як бронхоспазму, так і запалення. Нещодавно на українському фармацевтичному ринку з’явився новий препарат для інфузійної терапії загострень бронхообструктивних захворювань – Деркаст® (ТОВ «Юрія-Фарм», Україна).
Деркаст® використовується для усунення загострень БА та ХОЗЛ на госпітальному етапі. Комплексна дія засобу спрямована проти двох основних механізмів виникнення БОС – бронхоспазму та запалення. Деркаст® інгібує ФДЕ 3, ФДЕ 4, ФДЕ 5, завдяки чому реалізуються бронхолітичний та протизапальний ефекти. Інгібування ФДЕ 3 і 5 у клітинах непосмугованої мускулатури бронхів забезпечує її розслаблення, а інгібування ФДЕ 4 у нейтрофілах, лімфоцитах – до пригнічення синтезу основних прозапальних медіаторів. Перевагою препарату Деркаст® є вдосконалений склад, що забезпечує розкриття його потенціалу як інгібітора ФДЕ повною мірою. Так, «каталізаторами» основної діючої речовини ви ступають іони магнію та калію, що входять до складу Деркасту.
Наскільки ж важлива достатня кількість цих елементів задля успішного усунення загострення патології, яка супроводжується БОС? Виявляється, при БОС досить часто фіксується зниження рівнів магнію та калію в плазмі крові. У хворих на БА та ХОЗЛ спостерігається фоновий дефіцит цих елементів через застосування ними базисної терапії (бронхолітиків, ІГК, метилксантинів), а також діуретиків (Yang C.T., 1996). Так, у роботі A.N. Nagdeot, Y.R. Pawade (2011) відзначена кореляція між рівнями калію та прийомом сальбутамолу серед пацієнтів з БА (табл. 1). Гіпоксемія в пацієнта із загостренням БА і ХОЗЛ є ще однією причиною розвитку гіпомагніємії. У дослідженні M. Faris et al. (2015) яскраво продемонстровані електролітні порушення з переважанням гіпомагніемії у хворих із загостренням ХОЗЛ (табл. 2) Згідно з результатами дослідження, Деркаст ® продемонстрував ефективність у 36 обстежених (92,3%). Хороша або задовільна переносимість препарату мала місце у всіх пацієнтів з БА. Жодного разу не довелося відміняти лікарський засіб. Варто ще раз підкреслити, що застосування препарату Деркаст® дозволяє досягати контролю над загостренням бронхообструктивних захворювань навіть у «тяжких» пацієнтів, що погано реагують на лікування препаратами першої лінії.  Таким чином, ефективність терапії пацієнтів з БА та ХОЗЛ переважно визначається здатністю контролювати вираженість бронхообструкції та запалення. Причому запорукою успіху є саме поєднаний вплив на ці ключові механізми БОС. Препарати комплексної дії, які зменшують/усувають запалення та бронхоспазм, мають хороші перспективи щодо надання допомоги пацієнтам із загостренням БА або ХОЗЛ (особливо на госпітальному етапі). Саме до таких медикаментів відноситься Деркаст® – лікарський засіб для інфузійного застосування, інгібітор ФДЕ з плазмовими концентраціями калію та магнію.

24 Квітня, 2020

Автори:

Зайков С.В.

Дізнайтесь більше

Ендокринолог

Короткочасний пероральний прийом L-аргініну поліпшує ендотеліальну функцію натщесерце при низьких вихідних значеннях потікзалежної вазодилатації: метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень

Резюме: Обґрунтування. Результати попередніх досліджень свідчать, що пероральний прийом L-аргініну впливає на ендотеліальну функцію. Однак більшість цих досліджень були невеликими, а висновки суперечливими, тому конкретні ефекти даного засобу є предметом дискусій. Мета. Метою даної роботи було оцінити вплив призначеного перорального L-аргініну на стан ендотеліальної функції за допомогою визначення значень потікзалежної вазодилатації (ПЗВД) натщесерце. План дослідження....
Без категорії

Жінки в менопаузі і стратегія Life еxtension

Після репродуктивного періоду в житті кожної жінки настає перименопаузальний, що характеризується згасанням функції яєчників та гормональною перебудовою організму. Жінки можуть відмічати порушення сну, перепади настрою, припливи, зниження працездатності, інколи депресію, фобії, зниження пам’яті. У цьому віці багато жінок уже мають терапевтичну патологію, яка в умовах дефіциту естрогенів зазвичай маніфестує. На перше місце виходять серцево-судинна патологія...
Без категорії

Астенічний синдром у постковідного пацієнта (огляд публікацій та власний досвід)

Резюме. Серед симптомів та синдромів, які домінують у клінічній картині постковідного синдрому (POST-COVID-19), на перший план виходять ознаки астенізації, підвищеної втомлюваності, надмірного виснаження при звичайній щоденній діяльності, що формують астенічний синдром. Для лікування постковідного астенічного синдрому запропоновано комбінацію патогенетично обґрунтованих засобів: едаравон (ксаврон), суміш L-аргініну та L-карнітину (тіворель) та розчин ксилітолу (ксилат). Заплановану програму інфузій...
Без категорії

«Далекобійники»: пацієнти з постковідним синдромом у рутинній клінічній практиці

На початку пандемії COVID‑19 вважалося, що спричинене вірусом SARS-CoV‑2 захворювання є швидкоплинним (як і більшість респіраторних вірусних інфекцій). Згодом Всесвітня Організація Охорони Здоров’я повідомила, що тривалість нового коронавірусного захворювання від появи перших симптомів до клінічного одужання за легкого перебігу становить ≈2 тиж, а в тяжких або середньої тяжкості випадках – від 3 до 6 тижнів Однак згодом...