Вплив застосування реосорбілакту на динаміку лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в ранньому післяопераційному періоді

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня


Резюме. Результати проведеного дослідження свідчать, що застосування Pеосорбілакту у дозі від 6 до 10 мл/кг/добу призводить до позитивної динаміки лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в ранньому післяопераційному періоді.
Ключові слова: Pеосорбілакт, онкологічна патологія товстого кишківника, біохімічні показники плазми крові.


Мета дослідження — вивчення ефекту застосування реосорбілакту на динаміку лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в ранньому післяопераційному періоді.

Завдання дослідження — проаналізувати і дослідити вплив препарату Реосорбілакт на біохімічні показники хворих в ранньому післяопераційному періоді.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проводили у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Тернопільської обласної клінічної лікарні протягом останніх трьох років. За цей час у відділенні проліковано 220 пацієнтів (серед них — 116 чоловіків і 104 жінки) із онкологічною патологією товстого кишківника, після радикального оперативного лікування. В зв’язку із хронічною кишковою непрохідністю, яка має місце у хворих цієї категорії, у всіх пацієнтів були відмічені патологічні зміни в біохімічному аналізі крові.

Всі пацієнти були розділені на дві групи. Пацієнтам першої групи (n=101) проводилась стандартна інфузійна терапія, яка включала застосування фізіологічного розчину натрію хлориду, 5% розчину глюкози, розчину Рінгер-Локка.

Пацієнтам другої групи (n=109) поряд із цією терапією застосовувався Реосорбілакт у дозі від 6 до 10 мл/кг/доба.

Обстеження включало визначення наступних показників: центрального венозного тиску (ЦВТ); насичення капілярної крові киснем (SpO2); кількості лейкоцитів в периферичній крові; рН; дефіциту основ (ВЕ), запасу стандартних бікарбонатів (SB), буферні основи (BB) артеріальної крові. Вміст іонів калію, натрію, хлоридів, аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), сечовини, загального білірубіну, креатиніну у плазмі венозної крові.

Таблиця

Динаміка лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в процесі лікування

ПараметрПоказники до лікуванняПоказники на 3 добу лікування
1 група2 група
Насичення крові киснем (SaO2), %90±493±395,5±2,5
ЦВТ,мм вод. ст.20±12,589,3±8,898,6±8,4
Лейкоцити, -1098,4±2,910,6±3,27,2±2,2
рН7,22±0,47,32±0,037,38±0,03
ВЕ, мекв/л-6,4±0,5-2±0,082,1±0,05
SВ, мекв/л16,8±0,4820,0±1,123,0±1,3
ВВ, мекв/л36,7±3,439,6±2,941,6±2,6
Вміст калію, ммоль/л3,2±0,23,6±0,24,0±0,3
Вміст натрію, ммоль/л124±7,2138±2,2140±1,8
Вміст хлоридів, ммоль/л89,8±3,993,7±3,197±4,5
АЛТ, ммоль.год.л0,69±0,420,57±0,090,33±0,03
АСТ, ммоль.год.л0,72±0,080,61±0,080,46±0,04
Сечовина, ммоль/л9,5±3,27,6±0,427,1±0,45
Креатинін, ммоль/л0,22±0,020,18±0,010,11±0,014
Білірубін, мкмоль/л36,8±4,333,4±1,422,8±1,6

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Дослідження підтвердили, що інфузії Реосорбілакту хворим у післяопераційному періоді сприяли корекції порушень кислотно-основної рівноваги та водно-електролітного балансу в крові хворих.

Як видно із таблиці, показники що відображають патологічні зміни у хворих до початку інтенсивної терапії (зміщення показників кислотно-основного стану венозної крові в бік метаболічного ацидозу: зниження рН, зменшення буферних основ ВВ (рівень норми (N) — 44,9—51,8 мекв/л), запасу стандартних бікарбонатів SВ (N — 22,0— 28,1 мекв/л), істинних бікарбонатів АВ (N — 19,1— 23,4 мекв/л), виражений дефіцит основ ВЕ (N — ±2,5 мекв/л), підвищення концентрації сечовини і креатиніну крові (N — 0,07—0,17 ммоль/л), відносна гіпокаліємія (N — 3,6—5,0 ммоль/л), нормонатріемія (N — 130,5—156,6 ммоль/л), відносна гіпохлоридемія (N — 95—110 ммоль/л), збільшення вмісту білірубіну в плазмі крові (N — 4,3—20,5 мкмоль/л), зростання активності амінотрансфераз: АЛТ (N — 0,10—0,45 ммоль.год.л), АСТ (N — 0,10—0,68 ммоль.год.л)) у пацієнтів другої групи через три доби лікування були компенсовані у повному об’ємі. У пацієнтів першої групи ефект лікування виражений в меншій мірі.

Висновки:

1. Аналіз результатів проведених досліджень показав, що Pеосорбілакт, що містить у свому складі натрію лактат, який має залужнюючі властивості, підвищує резервну і титровану лужність крові, і таким чином, корегує метаболічний ацидоз: збільшує показники рН, буферних основ ВВ, запасу стандартних бікарбонатів SВ, істинних бікарбонатів АВ, зменшує дефіцит основ ВЕ.

2. В результаті застосування цого препарату у хворих нормалізуються показники водноелектролітного балансу крові: збільшується вміст калію, хлоридів, стабілізується вміст натрію.

3. Покращуються показники функціонального стану нирок та печінки: знижується концентрація сечовини крові, креатиніну, загального білірубіну, зменшується активність амінотрансфераз: АЛТ, АСТ .

4. Побічних явищ на введення Pеосорбілакту не виявлено.