ЗАСТОСУВАННЯ ДЕКАСАНУ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГНІЙНОГО ЗАПАЛЕННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН

Київська міська клінічна лікарня № 1


З метою запобігання виникненню гнійного запа­лення або переривання його перебігу під час хірур­гічної обробки інфікованих ран місцево або системно використовують різноманітні антибактеріальні засо­би. Проте, повної ефективності досягти не вдається. Це зумовлює постійну появу нових лікувальних препа­ратів, дійовість яких потребує оцінки.

Мета роботи — оцінити ефективність запобігання або переривання гнійного запалення при застосуванні 0,01% розчину хлоргексидину та препарату декасан ви­робництва “Юрія—фарм” в комплексі хірургічного лікування хворих.

Проаналізовані результати комплексного хірургіч­ного лікування 326 хворих (основна група) в період з 2003 по 2004 р. Чоловіків було 213 (65,3%), жінок -112, вік хворих від 16 до 70 років.

Підгрупу 1 склав 201 хворий основної групи, якому здійснювали первинну хірургічну обробку інфікованої рани (у 91), оперативне втручання з приводу гострого деструктивного апендициту (у 82), перфоративної ви­разки (у 12), гострого деструктивного холециститу (у 8), панкреонекрозу або гнійного панкреатиту (у 6), перфорації пухлини шлунка або товстої кишки (у 2).

Також декасан використаний у 124 хворих під час виконання умовно “чистих” оперативних втручань (підгрупа 2) з приводу катарального холециститу (у 62), уролітіазу (у 12), планової резекції кишечника (у 12), резекції шлунка (у 8), інших операцій (у 40).

Контрольну групу склали 130 хворих, яким протя­гом зазначеного періоду комплексне лікування прове­дене з використанням 0,05% розчину хлоргексидину.

Підгрупу 3 склали 48 хворих контрольної групи, оперованих з приводу гострого деструктивного апен­дициту (18), гострого деструктивного холециститу (18), перфоративної виразки (12); підгрупу 4 — 82 хво­рих з умовно “чистими” ранами.

Хворі підгруп 1 і 3, а також 2 і 4 були співставні за статтю та віком, характером ран.

В підгрупі 3 як системну антибактеріальну терапію 18 хворим призначали максипім, решті хворих З підгрупи, а також всім хворим підгрупи 1 — цефтріаксон. Всім хворим підгруп 2 і 4 з метою антибіотико-профілактики призначали цефтріаксон або цефограм.

В підгрупах 1 і 2 нагноєння рани не було, в підгрупі З нагноєння виникло в 1 (2,1%) хворого, в підгрупі 4 -також в 1 (1,2%).

Отже, незважаючи на наявність більш тяжкого гнійного ураження, частота неускладненого загоєння ран при застосуванні для місцевої обробки тканин препарату декасан була вищою, ніж при використанні 0,05% розчину хлоргексидину.