Накладення стоми та здійснення інтубації як способи декомпресії кишечнику на тлі пухлинної непрохідності товстої кишки

Хірург, Онколог

Київська міська клінічна лікарня №1


Тривале заповнення ободової кишки (ОК) рідким або твердим вмістом, яке відбувається за її пухлинної непрохідності (ПН), може спричинити перерозтягнення стінки кишки (СтК) з втратою її тонусу та бар’єрної функції. Свідченням життєздатності СтК є її міоелектрична активність. Характер та частоту скорочень СтК визначають власна активність міоцитів та модулююча дія вегетативної нервової системи, шлунково-кишкових поліпептидів, стан хімусу та бактеріальний метаболізм. Після очищення поліетиленгликолем, механічного розтягнення СтК активність міоцитів підвищується.

За наявності НТК, після видалення пухлини, здійснюють інтраопераційне відмивання просвіту розтягненої кишки та формують первинний анастомоз або здійснюють тотальну чи субтотальну колектомію за наявності значного розтягнення СтК ОК. Прямих показів до накладення стоми немає . Накладення стоми при виконанні операції з приводу ПН товстої кишки є вимушеним заходом, виправданим у хворих з перитонітом, кахексією, нестабільною інтраопераційною гемодинамікою, місцевим поширенням раку або технічними труднощами формування анастомозу в малій мисці . Накладення «захисної» петльової колостоми після здійснення резекції ОК показане за наявності ПН з метою запобігання неспроможності швів сформованого анастомозу , яку спостерігають у 25-30% хворих . Водночас, накладення відключаючої трансверзостоми не знижує ризик неспроможності швів міжкишкового анастомозу, а лише обмежує обсяг обумовлених нею ускладнень та знижує післяопераційну летальність.

Ускладненнями накладення колостоми є її некроз, звуження рубцем, випадіння кишки через стому назовні, параколостомальна грижа. Як альтернатива накладанню відключаючої стоми, з метою уникнення неспроможності швів міжкишкового анастомозу може бути застосована інтубація (ІН) кишечнику , після здійснення якої частота неспроможності швів колоректального анастомозу складає 5,2% . Частота ларингофарингіту у хворих після трансназальної (ТН) ІН збільшується на 23,1% .

Отже, за наявності розтягнення СтК ОК під час виконання операції з причини НТК застосовують інтраопераційне відмивання просвіту ОК або поширену її резекцію. Критерії оцінки розтягнення, покази, межі та ефективність тривалої післяопераційної ІН кишечнику не встановлені.

Дізнайтесь більше

Онколог

Патофізіологічне обґрунтування і перспективи використання ксиліту в нутритивній підтримці онкологічних пацієнтів

Резюме. У літературному огляді розглядається перспектива застосування п’ятиатомного спирту ксиліту як цукрозамінника, що є альтернативою надмірному споживанню рафінованих вуглеводів. Установлено, що використання ксиліту приводить до підвищення толерантності до глюкози, стабілізує метаболічну ситуацію в пацієнтів із нестабільним перебігом цукрового діабету. Він має антикетогенні властивості й забезпечує повільну, але стійку енергопродукцію. Використання ксиліту в парентеральному харчуванні сприяє...
Анестезіолог та медицина невідкладних станів

Інфузійна терапія із застосуванням Реосорбілакту в онкологічних хворих після гастректомії із спленектомією

Комплексний інфузійний препарат Реосорбілакт – засіб реологічної, дезінтоксикаційної, протишокової дії та корекції кислотно-лужного стану.