Сучасні підходи до корекції гемодинамічних порушень у хворих на тяжку поєднану травму

Обґрунтування. Вибір раціональної програми інфузійної терапії при тяжкій травмі залишається актуальною проблемою. В якості основних інфузійних середовищ використовують кристалоїдні розчини, проте дані про вплив збалансованих багатокомпонентних розчинів на гемодинамічний профіль у хворих із тяжкою травмою у літературі практично відсутні.

Мета: дослідити можливості корекції гемодинамічних порушень у хворих на тяжку поєднану травму із застосуванням сучасного багатокомпонентного препарату на основі 6 % розчину сорбітолу (реосорбілакту).

Матеріал і методи дослідження: загалом було обстежено 60 хворих з тяжкою поєднаною травмою і клінікою травматичного шоку I–II ступеня у віці від 18 до 46 років. Хворих було поділено на дві групи: 1-ша група (n = 30) – хворі, яким у стандартний комплекс інтенсивної терапії (ІТ) було включено реосорбілакт у дозі 8–10 мл/кг маси тіла; 2-га група (n = 30) хворих, яким проводився стандартний комплекс ІТ.

Результати: введення реосорбілакту призводило до зниження об’єму позаклітинної рідини, збільшення ОЦК і переходу гіпокінетичного режиму кровообігу в еукінетичний вже протягом перших годин від початку інфузії, який зберігався до 6 годин після закінчення інфузії (p < 0,01). Введення адреноміметиків потребували: перед початком дослідження в 1 та 2 групах 7 (23,3 %) і 6 (20,0 %) хворих, через 6 годин – відповідно 1 (3,3 %) та 4 (13,3 %), а через добу після введення реосорбілакту жоден хворий не потребував уведення адреноміметиків, тоді як в групі 2 таких хворих було 3 (10,0 %, p < 0,05).

Висновки: Застосування збалансованих багатокомпонентних розчинів на основі сорбітолу супроводжується зміною гіпокінетичного типу кровообігу на еукінетичний, відсутністю гіпергідратації інтерстицію, швидкою стабілізацією показників гемодинаміки та зменшенням потреби в адреноміметичній підтримці.

Конфлікт інтересів: відсутній.

Ключові слова: тяжка травма, інфузійна терапія, реосорбілакт.

Автори:

Лоскутов О. А. 1 , Недашківський С. М. 1 , Бабак С. І. 2 , Дяченко С. П. 2 , Кедьо Б. І. 2 , Юрків В. В. 2 , Галушко О. А. 1

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

2 КНП КОР “Київська обласна клінічна лікарня”, Київ, Україна

Література:

  1. Cannon JW, Khan MA, Raja AS, Cohen MJ, Como JJ, Cotton BA, et al. Damage control resuscitation in patients with severe traumatic hemorrhage. Journal of Trauma and Acute Care Surgery [Internet]. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health); 2017 Mar;82(3):605–17. Available from: https://doi.org/10.1097/ta.0000000000001333
  2. Babak SI, Kuchinskaya IA, Galushko OA, Dyachenko SP. Modern management strategies for infusion therapy for severe trauma. Emergency medicine. 2016;5(4):560–7.
  3. Shlapak IP, Golubovska OA, Halushko OA. [Dehydration syndrome]. Acute conditions and emergencies in medical practice. 2015;6:15–9. [In Ukrainian]
  4. Marino Paul L. Intensive care. Per. from English under the general. ed. A.P. Zilber. M.: GEOTAR-Media, 2010;768.
  5. Glen J, Constanti M, Brohi K. Assessment and initial management of major trauma: summary of NICE guidance. BMJ [Internet]. BMJ; 2016 Jun 22; i3051. Available from: https://doi.org/10.1136/bmj.i3051
  6. Orbegozo D, Vincent JL, Creteur J, Su F. Hypertonic Saline in Human Sepsis. Anesthesia & Analgesia [Internet]. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health); 2019 Jun;128(6):1175–84. Available from: https://doi.org/10.1213/ane.0000000000003955
  7. Pfortmueller CA, Schefold JC. Hypertonic saline in critical illness – A systematic review. Journal of Critical Care [Internet]. Elsevier BV; 2017 Dec;42:168–77. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2017.06.019
  8. Cherniy VI., Kolesnikov AN., Oleinikov KN., Egorov AA., Biloshapka VI. Rational infusion therapy. Donetsk: Publisher Zaslavsky A.Yu., 2012;184. [In Ukrainian]
  9. 21st World Health Organization Model List of Essential Medicines 2019. Access: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/325771/WHOMVP-EMP-IAU-2019.06-eng.pdf?ua=1