Стан метаболічних процесів і шляхи їх покращення у жінок перименопаузального віку через застосування курсу Life extension

Терапевт, Акушер-гінеколог

Подовження тривалості та піднесення якості життя жінок старших вікових груп є значною проблемою сучасної медицини. Порушення метаболізму у вигляді цукрового діабету типу ІІ і атерогенної дисліпідемії призводять до значного рівня ускладнень з боку серцево-судинної системи. Відомо, що призначення замісної гормональної терапії не може нормалізувати вікові порушення метаболізму. Тому пошук нових методів підтримання здоров’я серця і судин є надзвичайно актуальним. Метою роботи було вивчення стану автономної нервової регуляції, карбогідратного і ліпідного обміну в жінок перименопаузального віку під впливом ксилато-тівортінового курсу «Life extension».

Усього було обстежено 71 пацієнтку (основна, ІІ група), яким розчин ксилітолу з електролітами (Ксилат, Юрія-фарм) вводили інфузійно з перших днів редукційної дієти протягом 5 днів. Введення L-аргініну (Тівортін Юрія-фарм) здійснювали внутрішньовенно по 200 мл один раз на добу протягом тижня, а потім продовжувати приймати питний розчин ще 3 тижні. Усі залучені до роботи пацєнтки дотримувалися 28-денної дієти, а також щоденно виконували комплекс ранкової гімнастики упродовж 3 місяців. Порівняння отриманих у роботі даних проводили з 35 практично здоровими жінками репродуктивного віку, які склали І (контрольну) групу.

Під впливом застосування запропонованої лікувально-профілактичної програми відмічено вірогідне зниження індекса маси тіла у пацієнток основної групи. При цьому індекс Купермана зазнав вірогідного зниження. Зниження індекса маси тіла у пацієнток основної групи було запорукою для покращення автономної нервової регуляції та метаболічних процесів. Саме використання ксилат-тівортінового курсу Life extension дозволило зробити наголос на подоланні інсулінорезистентності, дисліпідемії та хронічного запалення.

Розроблена 3-місячна програма дозволила значно покращити стан метаболічних процесів та показники гемодинаміки у жінок переходного віку. Це є підставою для впровадження ксилат-тівортінового курсу Life extension в практику сімейних лікарів, акушерів-гінекологів і спеціалістів у галузі естетичної медицини.

Ключові слова: менопауза, ксилат-тівортіновий курс, антиейджинг, Life extension.

Менопауза – важливий період життя кожної жінки, який випробовує генетично визначені можливості організму до адаптації в умовах дефіциту естрогенів. Відомо, що призначення замісної гормональної терапії (ЗГТ) не може нормалізувати вікові зміни метаболізму [1, 2, 3]. Порушення метаболізму у вигляді цукрового діабету типу ІІ і атерогенної дисліпідемії призводять до значного рівня ускладнень з боку серцево-судинної системи. Тому пошук нових методів підтримання здоров’я серця і судин є надзвичайно актуальним [4, 5, 6, 7].

Теорія «плодового програмування» хвороб дозволяє зрозуміти, що порушення внутрішньоутробного живлення і травлення плода призводить до підвищеного рівня серцево-судинних захворювань [8]. Досить цікаво, що до настання менопаузи немає значних змін у стані судинної системи. Можливо, що гіпоестрогенемія є тригерним механізмом, який викликає атерогенну васкулопатію [9, 10]. Доведено, що цьому сприяють порушення карбогідратного обміну, хронічне запалення і оксидативний стрес [11, 12].

Оскільки вікові зміни — ейджинг — часто є сумою нозологій, то впровадження антиейджингових програм може бути дієвим засобом профілактики передчасного старіння та продовження активного довголіття у жінок сташих вікових груп. Серед них значну роль відводять фізичним навантаженням і дієтичному харчуванню [13]. Перспективним є застосування препаратів ксилітолу, який є незалежним від інсуліну джерелом енергії.

Також відомі протизапальні властивості ксилітолу та позитивний вплив на кишковий мікробіом [14]. За рахунок того, що ксилітол включається в пентозофорфатний цикл синтезу енергії він може бути джерелом гліцерофосфату та зменшити кількість вільних жирних кислот, здатних окисляться в ацетилкоензим А. Ксилітол підвищує інтенсивність гліколізу та посилює утворення піровиноградної кислоти, яка є необхідним джерелом щавлево-оцтової кислоти, що сприяє окисленню ацетилкоензиму А в циклі Кребса. Ксилітол підсилює синтез глікогену в печінці, що зменшує мобілізацію жиру на периферії.

Метаболізм ксилітолу не залежить від резистентності до інсулну, яка часто спостерігається у жінок в менопаузі, а, навпаки, ксилітол стимулює секрецію ендогенного інсуліну. Використання ксилітолу дозволяє знизити відчуття голоду і запобігти виникненню кетозу під час дієти [15]. Препарати L-аргініну сприяють синтезу потужного вазодилататора – оксида азота, який відіграє певну роль у відновленні ендотелію судин [16, 17, 18, 19].

Можна вважати доцільним комплексне використання дієтичного харчування, дозованих фізичних навантажень та препаратів ксилітолу і L-аргініну в якості антиейджингового засобу. Сумісне застосування Ксилату і Тівортіну відомо як стратегія “life extension“ (продовження молодості) [15].

Метою роботи було вивчення стану автономної нервової регуляції, карбогідратного і ліпідного обміну в жінок перименопаузального віку з використанням підходу “life extension“.

Матеріали та методи

Було обстежено 71 пацієнтку (основна, ІІ група), яким з перших днів редукційної дієти вводили протягом 5 днів інфузійно по 200 мл розчин ксилітолу з електролітами (Ксилат, Юрія-фарм). Введення L-аргініну (Тівортін, Юрія-фарм) здійснювали внутрішньовенно по 200 мл один раз на добу протягом 5 днів, а потім продовжувати приймати питний розчин по 1 мірній ложці 4 рази на добу ще 3 тижні.

Усі залучені пацієнтки дотримувалися 28-денної дієти, а також щоденно виконували комплекс ранкової гімнастики в аеробному режимі впродовж 3 місяців [20]. Порівняння отриманих у роботі даних проводили з 35 практично здоровими жінками репродуктивного віку, які склали І (контрольну) групу.

Проводили визначення індексу маси тіла (ІМТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), бальної оцінки менопаузальних розладів за шкалою Купермана до початку та після завершення 3-місячної програми [18]. Для вивчення стану автономної нервової регуляції проводили оцінку показників акцелерацій і децелерацій AC/DC (англ. acceleration capacity/deceleration capacity) за допомогою електрокардіографічного обладнання Cardiolab (Харків, Україна). Запис здійснювали протягом 1 години в стані спокою сидячи, перед початком застосування лікувально-оздоровчих заходів і через 3 місяці [8].

Біохімічні дослідження проводили у лабораторії «Синево» на аналізаторі Cobas 6000 (Roche diagnostics, Швейцарія) до початку лікувально-профілактичного курсу та після його завершення. У всіх пацієнток, які прийняли участь у дослідженні, проводили визначення сироваткових тригліцеридів (ТГ), загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) і холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ).

Концентрацію ТГ і ЗХС досліджували колориметричним ензиматичним методом, а ХС ЛПВЩ – колориметричним ензиматичним методом із попереднім осадженням ХС ЛПНЩ і хіломікронів. Також проводили розрахунок коефіцієнту атерогенності, який відображав співвідношення атерогенних (ЗХС і ХС ЛПНЩ) і протиатерогенних (ХС ЛПВЩ) фракцій холестерину. Вивчали рівень глікемії та інсуліну натщесерце з подальшим розрахунком індексу НОМА. Проводили визначення С-реактивного білку (С-РБ) як маркера хронічного запалення.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили з використанням ліцензійних стандартизованих пакетів прикладних програм багатомірного статистичного аналізу SPSS for Windows Release 19,0 (SPSS Inc. Chicago, Illinois, ліцензия № 15G09207000A). Відмінності вважали статистично значущими у разі p<0,05.

Результати дослідження

Середній вік обстежених жінок у І групі був 38,65±6,42 роки, а у ІІ групі становив 54,28±7,74 роки. Відомо, що препарати ЗГТ ще до залучення до роботи використовували 13 (18,3 %) жінок. Вони ж продовжували їх приймати протягом усього періоду дослідження. Під впливом застосування запропонованої лікувально-профілактичної програми відмічено вірогідне зниження ІМТ у пацієнток основної групи.

Цей показник становив до та після вживання ксилато-тівортінового курсу «Life extention» відповідно: 29,95±4,45 і 26,32±5,48 (р=0,0004). Показник ЧСС у основній групі не мав вірогідних відмінностей у динаміці спостереження. Він був до початку та після завершення дослідження відповідно: 79,02±9,49 і 76,46±11,48 (р=0,2226). А от динаміка змін систолічного та діастолічного АТ була вірогідною. Систолічний АТ до та після завершення спостереження був відповідно 131,13±13,75 і 124,62±8,31 (р=0,0114). Діастолічний АТ змінювався наступним чином, – 82,54±9,98 і 76,82±7,61 (р=0,0035).

Вивчення індексу Купермана дозволило встановити, що його значення відповідало легкому ступеню клімактеричного синдрому – 27,86±7,77. Найбільш часто пацієнтки скаржилися на наявність припливів (69 %), підвищення АТ (49,3 %), сердцебиття (43,7 %), дратливості (35,2 %) головного болю (22,5 %) і пітливості (19,7 %).

Під впливом проведених лікувально-оздоровчих заходів індекс Купермана зазнав вірогідного зниження – 22,14±6,52 (р=0,0003). При цьому була встановлена однакова динаміка зменшення симптомів вегетативних і психоемоцйних порушень. Це сприяло одностайному покращенню самопочуття, підвищенню життєвого тонуса і працездатності.

Показники AC/DC свідчили про наявність активації симпато-адреналових впливів на гемодинаміку обстежених пацієнток. Показник AC був у жінок І і ІІ груп відповідно: – 20,62±6,14 мс та -13,22±5,50 мс (р< 0,0001 порівняно до контролю), а DC складав відповідно: 16,44±5,16 мс та 12,84±4,95 мс (р=0,0008 порівняно до контролю). В динаміці спостереження показники AC/DC наблизилися до контрольних значень: -18,22±7,50 мс і 15,61±6,14 мс, та не мали вірогідних відмінностей від показників І групи (р=0,1040 і р=0,4927).

Вивчення показників ліпідного обміну дозволило встановити деякі відмінності (табл. 1). У обстежених пацієнток основної групи була встановлена наявність атерогенної дисліпідемії за рахунок зростання концентрації ТГ, ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ і зниження рівня ХС ЛПВЩ. Це підвищувало значення коефіцієнту атерогенності.

Під впливом 3-місячної лікувально-оздоровчої програми з використанням стратегії “life extension“ була відмічена нормалізація жирового обміну. Ліпідний профіль і коефіцієнт атерогенності майже не відрізнялись у основній групі від показників жінок репродуктивного віку.

Таблиця 1. Концентрація холестерину та його фракцій у обстежених жінок

Ksylato-Tyvortynovyj-kurs-rezultaty-Lahno-ua-table-11  ⁎ – відмінності вірогідні порівняно до контрольних значень (р<0,05)

У пацієнток основної групи була встановлена наявність порушень карбогідратного обміну з формуванням інсулінорезистентності, а також хронічного запального процесу (табл. 2). У жінок основної групи відмічено зростання рівня глюкози та інсуліну натщесерце з підвищенням індексу НОМА. Це свідчило про розвиток інсулінорезистентності. Після проведеного лікувально-профілактичного курсу відмічена нормалізація показників карбогідратного обміну. Рівень С-РБ як універсального маркера запалення був вірогідно збільшений у основній групі. Під впливом порведених заходів концентрація С-РБ не відрізнялась від контрольних значень.

Таблиця 2. Показники обміну вуглеводів та концентрація С-РБ у обстежених жінок

Ksylato-Tyvortynovyj-kurs-rezultaty-Lahno-ua-table-21  ⁎ – відмінності вірогідні порівняно до контрольних значень (р<0,05)

Обговорення результатів дослідження

 Дієтичне харчування і фізичне навантаження – важливі складові профілактичної медицини. Проте ці заходи не здатні повністю протидіяти розвитку атеросклерозу [20, 21]. Зниження ІМТ у пацієнток основної групи було запорукою для покращення автономної нервової регуляції та метаболічних процесів. Саме використання стратегії “life extension“ дозволило зробити наголос на подоланні інсулінорезистентності, дисліпідемії та хронічного запалення.

Оскільки жирова тканина є «полем» для реалізації запального сценарію, підтримує оксидативний стрес і ендотеліальну дисфункцію, то її редукція за рахунок покращення метаболізму жирів і вуглеводів сприяла покращенню стану серцево-судинної системи. Останнє підтверджується зниженням рівня АТ і ЧСС у жінок ІІ групи під впливом запропонованого лікувально-профілактичного комплексу заходів.

Дуже важливим результатом було зниження вираженості клімактеричних розладів за шкалою Купермана. Це було обумовлено, як покращенням метаболічного гомеостазу, так і нормалізацією нейро-гуморальних впливів на серцево-судинну систему [22, 23, 24]. Останнє потребує більш детального пояснення.

Відомо, що затримка росту плода (ЗРП) є передумовою для виникнення серцево-судинних захворювань у подальшому житті. Встановлено сповільнення неврологічного дозрівання за даними вивчення AC/DC у плодів із ЗРП. Також в них відмічалася активація симпатичної ланки автономної нервової регуляції [22]. Дуже цікаво, що у обстежених пацієнток пацієнток перименопаузального віку також відмічені схожі зміни. Можна вважати, що використання “life extension“ разом з лікувальною фізкультурою і редукційною дієтою обумовлено онтогенетично задля запобігання атерогенезу з позицій «плодового програмування».

Слід відмітити, що використання розчинів L-аргиніну і ксилітолу було обгрунтовано патогенетично. Отримані дані підтверджують доцільність корекції інсулінорезистентності та ендотеліальної дисфункції за допомогою препаратів Ксилат і Тівортін (Юрія фарм) [15, 25]. Важливими особливостями даної стратегії лікування зазначеними препаратами було також зниження прозапальних впливів і корекція дисліпідемії.

Загальне покращення стану обстежених і зниження тяжкості клімактеричних розладів було можливим і завдяки встановленій нормалізації процесів автономної нервової регуляції. Отже, використання Ксилату і Тівортіну забезпечило м’яке зниження маси тіла і нормалізацію АТ жінок із підтриманням їх ерго-, трофотропних процесів на оптимальному рівні.

Збереження здоров’я серця і судин є дуже важливим завданням сучасної медицини та справжнім викликом сьогодення. Подовження активного довголіття жінок старших вікових груп можливо завдяки якісній діагностиці та антиейджинговим заходам. Розроблена 3-місячна програма дозволила значно покращити стан метаболічних процесів та показники гемодинаміки у жінок перименопаузального віку. Це є підставою для впровадження стратегії “life extension“ в практику акушерів-гінекологів, сімейних лікарів, ендокринологів і спеціалістів у галузі естетичної медицини.

Висновки

  1. Використання 3-місячної лікувально-профілактичної програми із застосуванням Ксилато-Тівортінового курсу “life extension“ є ефективним заходом покращення стану серцево-судинної системи жінок перехідного віку.
  2.  Ефективність розробленої програми обумовлена зниженням ІМТ, подоланням інсулінорезистентності, дисліпідемії та хронічного запального процесу.
  3. Подальше застосування підходу “life extension“ може сприяти розвитку антиейджингової медицини.

Автори:

Лахно І. В., Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.

Література:

  1. Paciuc, J. “Hormone Therapy in Menopause.” Adv Exp Med Biol (1242) 2020: 89-120. doi: 10.1007/978-3-030-38474-6_6.
  2. Glintborg, D., Rubin, K. H., Nybo, M., et al. “Cardiovascular disease in a nationwide population of Danish women with polycystic ovary syndrome” Cardiovasc Diabetol. 7 (2018): 37. doi: 10.1186/s12933-018-0680-5.
  3. Nair, A. R., Pillai, A. J., Nair, N. Cardiovascular Changes in Menopause. 17 (2020): e230421187681. doi: 10.2174/1573403X16666201106141811.
  4. Newson, L. “Menopause and cardiovascular disease.” Post Reprod Health (24) 2018: 44-49. doi: 10.1177/2053369117749675.
  5. El Khoudary, SR. “Age at menopause onset and risk of cardiovascular disease around the world.” Maturitas (141) 2020: 33-38. doi: 10.1016/j.maturitas.2020.06.007.
  6. El Khoudary, SR. “HDL and the menopause.” Curr Opin Lipidol (28) 2017:328-336. doi: 10.1097/MOL.0000000000000432
  7. Stuenkel, C. A. “Menopause, hormone therapy and diabetes.” Review Climacteric (20) 2017:11-21. doi: 10.1080/13697137.2016.1267723.
  8. Hoyer, D., Zebrowski, J., Cysarz, D., et al. “Monitoring fetal maturation-objectives, techniques and indices of autonomic function.” Physiol Meas (38) 2017: 61-88. doi: 10.1088/1361-6579/aa5fca.
  9. Shufelt, CL, Pacheco, C, Tweet, MS, Miller, VM. “Sex-Specific Physiology and Cardiovascular Disease.” Adv Exp Med Bio. (1065) 2018::433-454. doi: 10.1007/978-3-319-77932-4_27.
  10. Frungieri, MB., Calandra, RS., Bartke, A., Matzkin, ME. “Male and female gonadal ageing: its impact on health span and life span.” Mech Ageing Dev. (197) 2021:111519. doi: 10.1016/j.mad.2021.111519.
  11. Somani, Y. B., Pawelczyk, J. A., De Souza, M. J., et al. Aging women and their endothelium: probing the relative role of estrogen on vasodilator function Review Am J Physiol Heart Circ Physiol (317) 2019:H395-H404. doi: 10.1152/ajpheart.00430.2018.
  12. Berikhanova, R. R., Minenko, I. A., Bondarev, S. A. “Carbohydrate metabolism in women with metabolic syndrome with multimodal non-drug correction of menopausal disorders.” Arch Gerontol Geriatr. (28) 2020:104205. doi: 10.1016/j.archger.2020.104205.
  13. Geidenstam, N., Al-Majdoub, M., Ekman, M., et al. Metabolite profiling of obese individuals before and after a one year weight loss program Observational Study Int J Obes (Lond). (41) 2017:1369-1378. doi: 10.1038/ijo.2017.124.
  14. Benahmed A. G., Gasmi A., Arshad M., et al. “Health benefits of xylitol Review Appl Microbiol Biotechnol.” (104) 2020: 7225-7237. doi: 10.1007/s00253-020-10708-7.
  15. Лахно І. Можливості використання препаратів ксилітолу та L-аргініну у менеджменті менопаузи. Репродуктивне здоров’я жінки. 2021; 2: 64–68. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232554, Lakhno, I. “Mozhlyvosti vykorystannia preparative xylitolu ta L-argyninu u menedzhmenti menopauzy.” Reproductive health of woman 2 (2021): 64-68. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232554
  16. Sari I. K., Utari D. M., Kamoshita S., et al. “Increasing vegetable intake 400 g/day to control body weight and lipid profile in overweight hyperlipidemia menopausal women.“ J Public Health Res (9) 2020:1733. doi: 10.4081/jphr.2020.1733.
  17. Chalwe, JM., Mukherjee, U., Grobler, C., et al. “Association between hypertension, obesity and dietary intake in post-menopausal women from rural Zambian communities.” Health SA. (26) 2021:1496. doi: 10.4102/hsag.v26i0.1496.
  18. Biglia, N, Cagnacci, A, Gambacciani, M, et al. “Vasomotor symptoms in menopause: a biomarker of cardiovascular disease risk and other chronic diseases?” Climacteric. (20) 2017 :306-312. doi: 10.1080/13697137.2017.1315089.
  19. Klawitter, J., Hildreth, K. L., Christians, U., et al. “A relative L‐arginine deficiency contributes to endothelial dysfunction across the stages of the menopausal transition.” Physiological Reports. (5) 2017: e13409.
  20. Puga, G. M., Novais, I. P., Katsanos, Ch. S., et al. “Combined effects of aerobic exercise and l-arginine ingestion on blood pressure in normotensive postmenopausal women: A crossover study Randomized Controlled Trial” Life Sci. (151) 2016: 323-329. doi: 10.1016/j.lfs.2016.02.091.
  21. Minkin, MJ. “Menopause: Hormones, Lifestyle, and Optimizing Aging.” Obstet Gynecol Clin North Am. (46) 2019:501-514. doi: 10.1016/j.ogc.2019.04.008.
  22. Rivolta, M.W., Stampalija, T., Frasch, M.G., et al. “Theoretical value of Deceleration Capacity Points to Deceleration Reserve of Fetal Heart Rate.” IEEE Trans Biomed Eng 67 (2020): 1176-1185. doi: 10.1109/TBME.2019.2932808.
  23. Rangel-Huerta, O. D., Pastor-Villaescusa, B., Gil, A. “Are we close to defining a metabolomic signature of human obesity?” A systematic review of metabolomics studies Metabolomics volume 15, Article number: 93 (2019).
  24. Kim, C. “Management of Cardiovascular Risk in Perimenopausal Women with Diabetes.” Diabetes Metab J (45) 2021:492-501. doi: 10.4093/dmj.2020.0262.
  25. Davydova, Yu. V., Limanskaya, A. Yu., Tuday, V. N., Moktrik, A. N.” Klinicheskiy sluchai primeneniya Ksilata v kompleksnoy terapii tyazhelogo rannego toksikoza beremennyh.” Health of Woman (1) 2015:45-48. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_10, Давыдова Ю. В., Лиманская А. Ю., Тудай В. Н., Мокрик А. Н. Клинический случай применения Ксилата в комплексной терапии тяжелого раннего токсикоза беременных // Здоровье женщины. – 2015. – № 1. – С. 45-48. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_10
6 Листопада, 2021