Бібліотека - сторінка 26

Применение Декасана для местного лечения гнойных ран у больных, перенесших оперативное вмешательство по поводу гнойно-воспалительных заболеваний почек, обусловило позитивный клинический эффект, что выражалось в ускорении заживления ран и сокращении времени пребывания больных в стационаре. Широкий спектр антимикробного, противогрибкового и антивирусного действия наряду с практически полным отсутствием побочных ...

У представленій статті обговорюються питання перспектив застосування препарату Реосорбілакт, як засобу патогенетичної терапії, при вірусних гепатитах у дітей.

В статье представлены данные об эффективности применения Pеосорбилакта в комплексном лечении больных лептоспирозом.

В работе показаны особенности центральной гемодинамики у больных с гнойно-некротическими осложнениями диабетической стопы.

Відомо, що основною патофізіологічною ланкою формування функціональної неспроможності ендотелію є зменшення виділення ним оксиду азоту (N0). Дослідження концентрації даної молекули було б найбільш оптимальним способом візуалізації наявності ендотеліальної дисфункції.

Досліджено вплив Pеосорбілакту (інфузійний препарат на основі сорбітолу і натрію лактату) на газовий склад і кислотно-основний стан крові у 13 хворих ідіопатичним фіброзуючим альвеолітом.

На наявність ефектів вовчакових антикоагулянтів (ВА ) обстежено у 19 хворих на множинну мієлому (ММ). Активність ВА виявлено у 6 (31,6%) з 19 хворих на ММ. У 1 хворої вивчено динаміку ВА під час лікування.

Викладені результати досліджень свідчать, про більшу ефективність поєднання стандартної терапії у комбінації з Латреном у патогенетичному лікуванні хворих на ХОЗЛ літнього та старечого віку з тиреоїдною гіпофункцією та гіпокортизолемією, порівняно з брохолітиками.

У статті стисло викладені теоретичні механізми розвитку ацетонемії у дітей при порушенні вуглеводно-ліпідного обміну на тлі критичних станів.

Результати проведеного дослідження свідчать, що застосування Pеосорбілакту у дозі від 6 до 10 мл/кг/добу призводить до позитивної динаміки лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в ранньому післяопераційному періоді.

Для вивчення енергетичної дії введеного внутрішньовенно комплексного препарату Реосорбілакт застосовано метод визначення різниці концентрації сечовини в крові до і після інфузій препарату.

У роботі викладені результати дослідження впливу Реосорбілакту® на кардіогемодинамічні параметри та мікроциркуляцію у хворих на хронічну хворобу нирок як із збереженою їх функцією, так і з наявністю хронічної ниркової недостатності.

Вплив внутрішньотканинного електрофорезу (ВТЕ) антибактерійних засобів та ентеросорбції на перебіг опікової хвороби вивчали у 36 потерпілих із термічними опіками ІІІ А-Б–ІV ступеня площею від 20% до 48% поверхні тіла.

Проведено изучение влияния Pеосорбилакта при однократном капельном введении на реологические свойства крови у больных ишемической болезнью сердца и хроническим обструктивным бронхитом.

Реополиглюкин при внутривенном капельном введении в дозе 200,0 мл оказывает выраженное гемодилюционное действие. Вместе с тем, препарат достоверно повышает вязкость плазмы, не оказывает существенного влияния на агрегацию и деформируемость эритроцитов, агрегационную способность тромбоцитов.